Онуфріївський дендропарк — історичний парк в селищі міського типу Онуфріївка на Кіровоградщині, пам'ятка садово-паркового мистецтва XIX століття, один з туристичних об'єктів краю.
Селище Онуфріївка на берегах річечки Омельник засноване на початку XVII ст. на місці зимівника козака Онуфрієнка. 1821 р. її власником стає граф Михайло Толстой, який розпочав будівництво маєтку і парку. 1850 р. Онуфріївка стає містечком, а 1972 р. парк (де з толстовських часів збереглася лише в’їзна брама) дістав статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва державного значення. У сучасному Онуфріївському парку площею понад півсотні гектарів, який створювали німецькі та чеські фахівці, багато ставків з вкритими тополями і вербами берегами. Між собою ставки з’єднані шлюзами, облицьованими гранітними плитами — чи не єдине нинішнє підтвердження заможності колишніх хазяїв садиби.
Розташування
Парк розташований в історичному центрі селища в долині річки Омельник.
Історія
Старий парк
Перший генеральний план Старого парку в західній балці Омельника з штучними ставками було розроблено в 1820-х роках полковником артилерії графом Михайлом Толстим та його дружиною, дочкою таємного радника Катрею Камбурлей. Закладенням парку керував один з учнів Василя Докучаєва, а також чеські й німецькі майстри садово-паркового мистецтва. Всі роботи виконували кріпаки графа Толстого.
Новий парк
У 1876 році було розроблено другий генеральний план садиби. Вже на початку 1880-х років розпочалась комплексна реконструкція Старого парку, яким керувавдендролог Іван Базилевич. В цей час на південь від річки було споруджено оранжерею, теплицю, стайню, водонапірну вежу, сторожку водокачки з паровим локомотивом, човнову станцію, літній танцювальний майданчик, винний льох та оригінальні малі архітектурні і скульптурні форми (альтанки, містки тощо).
На території парку налічувалося понад 100 видів дерев та кущів, 6 ставків, на яких жили лебеді; було облаштовано насипний острів з альтанкою та купальнею (зараз відомий як «Острів кохання»). Біля будинку Толстих розташовувалось два басейни з фонтанами та розарій.
Алеї парку розміщувались за класичним англійським зразком. Селянам суворо заборонялося заходити до панського парку. Перепустки мали тільки робітники, які розчищали алеї, доглядали за деревами та численними квітниками, а також за лебедями на паркових ставах. Пізніше селянам дозволили брати воду для своїх потреб з одного із ставків. Дотепер він зберіг свою назву — Селянський. Весь парк було обнесено двометровою цегляною огорожею з декоративними ґратами.
Композиція зелених насаджень Нового парку була визначена стильовими рисами натуралістичних садів, близьких до природного ландшафту. Тут знаходилися сінокіснілуки, пасовища для тонкорунних овець, вольєри для павичів. Галявини були оформлені дендрологічними групами, картинами дерев, що виразно розкривалися крізь ажурні прорізи головної каштанової алеї.
До 1917 року Онуфріївський парк був невід'ємною частиною маєтку графів Толстих. Вони постійно проживали в Одесі, а садиба слугувала їм літньою резиденцією.
Сучасність
У парку знаходяться 3 ставки — Нижній, Селянський та частина Верхнього; також мається система каналів з дамбами та містками на річці. Загальна площа сучасного парку — близько 150 га, з них 84 га займає Новий парк (на його ставки припадає 22 га території). Тут нараховується 50 видів дерев і кущів; на особливу увагу заслуговуєя лівцевий гай.
Присадибний будинок графів Толстих не зберігся, від конюшні уцілів лише фронтон, а в графській Білій їдальні (пам'ятка архітектури місцевого значення) сьогодні розміщується адміністрація парку. Збереглись також цегляна арка головного в'їзду, парадна огорожа (частково реконструйована 2011 року), будиночок керуючого садибою та винний льох.
В Онуфріївському парку відбуваються кінні прогулянки на англійських скакунах з прославленого кінного заводу № 175 (Філія ДП «Конярство України»), що розміщений на території колишньої економії графів Толстих, а також заходи Міжнародного фестивалю етнічної музики «Перекотиполе» (на території спортивного стадіону, що розміщений у парку).
Охорона
У 1960 році Рада Міністрів УРСР прийняла постанову, згідно з якою Онуфріївський дендропарк було визнано пам'яткою садово-паркової архітектури XIX століття.